Нижня Апша - село в Тячівському районі Закарпатської області України. Раніше це село називалося Дібровою. Воно розташоване в 2 км від українсько-румунського кордону.
Це село називають найбагатшим в Україні. Причина в тому, що будинки в ньому не схожі на типові житла жителів сільської місцевості. Господарі облаштовують свої будинки так, щоб у дворі обов'язково були оранжереї, басейни, а в будинках - по кілька спалень і віталень, лазні і сауни.
У Нижній Апші практично немає одноповерхових будинків. У самих маленьких будинках - по 10-15 кімнат, в найбільших - близько 30-40. Дібровці живуть за принципом: "Мій будинок повинен бути хоч на одну цеглину вище сусідського". Є тут і справжні сучасні палаци - що нараховують до 60 кімнат!
Кожен будинок - це справжній витвір мистецтва! Кожне житло має свій стиль: одні легкі й повітряні, інші - міцні і масивні. Тут можна побачити злітають вгору башточки в східному стилі, будови нагадують стародавні замки і палаци з казки "1000 і 1 ніч".
Ці палаци почали будувати в 80-х роках. Тоді українські румуни попрямували на заробітки за кордон. А найперший капітал забезпечені жителі Нижньої Апші заробили на початку 90-х. Тоді місцеві сім'ї торгували спиртом. За ним в Діброву приїжджали з усіх регіонів України та сотнями літрів вивозили за кордон.
Зараз значна частина працездатних жителів цього села займається заробітками і буває вдома вкрай рідко. Люди працюють в Європі, займаючись в тому числі важкою працею на будівництві, або працюючи обслуговуючим персоналом. Половина села виїхала в Західну Європу, а свої будинки здають туристам або новим жителям місцевості. Ті, хто залишився, тримають ресторани, магазини, підприємства будматеріалів, деревообробні фірми.
Головною визначною пам'яткою села є пам'ятник сакрального дерев'яного зодчества - церква Св. Миколая Чудотворця, збудована в 1604 році. Від первісної церкви збереглися зруби стін і перекриття над бабинцем. Церква Св. Миколи Чудотворця належить до дуже вузького кола кількох найдавніших дерев'яних пам'яток Закарпаття.
Це село варто відвідати хоча б заради того, щоб побачити, як можуть жити прості українські люди. А ще - щоб насолодитися колоритом місцевих жителів і ознайомитися з архітектурою Нижньої Апші.








